Саме цього дня 1945 року в’язні концтабору «Бухенвальд» підняли повстання і вийшли на свободу. Вклонилися пам’яті людей, чиї життя безвинно обірвалися за колючим дротом концтабору, і у столиці України.

Наталія Бєлогурова, журналіст:
– Михайло Кухтік – один з тих, хто в дитинстві зазнав страхіть фашистського концтабору. Його дитячі спогади — це колюча загорожа, охоронні вежі, гавкіт злих собак і голод. Та найболючіші спогади – масові розстріли, знущання над односельцями і вбивство батька.

Михайло Кухтік, колишній в’язень фашистського концтабору:

– Перехопили, живцем спалили хату і батька, а потім решту 40 сімей. Обливали бензином, керосином і живцем людей підпалювали… Мені запам’яталось жінка молода, яку розстріляли з немовлям на руках.

Степана Яковенка вивезли до Німеччини, коли йому було 15 років.

Степан Яковенко, колишній в’язень фашистського концтабору:

– Жили ми у концтаборі, під охороною нас водили на завод, а потім ми сідали і там працювали. Голодні були!

А Олександру Маловіцу навіть вдалося втекти з одного табору, та, на жаль, чоловік одразу потрапив до іншого.

Олександр Маловіц, колишній в’язень фашистського концтабору:

– Условия ужасные, работа тяжелая, поэтому мы с моим товарищем записались под чужими именами и решили оттуда при удобном случае убежать.

За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів людей, з них 5 мільйонів – громадяни Радянського Союзу. У столиці пам’ять загиблих за колючим дротом вшанували урочистим покладанням квітів.

Галина Герега, заступник міського голови – секретар Київради:

– Хочеться розказати нашим молодим поколінням про те, як страждали наші діди, як страждали їхні прадіди, і не хочеться, щоб такі події повторилися у жодній країні світу…

Нині у Києві проживає близько семи тисяч колишніх в’язнів концтаборів. Незважаючи на тяжкі випробування, ці сильні духом люди гідно пройшли свій тернистий шлях.

Микола Велько, голова Київського відділення Української спілки в’язнів та жертв нацизму:

– Слава Богу! Київська міська адміністрація з самого початку діяльності організації забезпечує нас офісним приміщенням, давала певну допомогу і відзначала ті дні, які для нас цінні.

Олександр Попов, голова КМДА:

– Є державна політика, яка допомагає отримувати відповідну пенсію, яка вище, ніж звичайна, на рівні міста ми організовуємо до таких дат, також до Дня Перемоги певні виплати.

Місто обіцяє не лише зберегти пам’ять про загиблих, а й надалі створювати для колишніх в’язнів належні умови для життя, забезпечувати їм необхідний захист і підтримку.

Наталія Бєлогурова, Олексій Ковалевський, телеканал «Київ».