12 січня 2013 року «Спілкою громадських організацій інвалідів Києва», в рамках реалізації проекту «Організація дозвілля для колишніх в’язнів концтаборів, військовополонених та жертв націонал-соціалістичного режиму», в рамках програми «Місце зустрічі – Діалог», за підтримки Фонду «Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє», було проведено інтегровану зустріч.

Зустріч було організовано в рамках Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів.

На зустрічі учасники проекту мали можливість для спілкування між собою та з молоддю – студентами «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Зустріч пройшла в дружній, теплій обстановці. Молодь уважно слухала про історію започаткуваня «Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів» та особисті історій людей які були свідками тих подій.

Олександр Данилович який був в’язнем Бухенвальду і був там в цей день згадує: почалося все з того, що ще в березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами армія яких на той час наближалася до територій де був розташований табір. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув’язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду і остаточний контроль над табором — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.

За часів війни через табори пройшло понад двадцять мільйонів людей. Більшість із них додому так і не повернулися. Кожен п’ятий ув’язнений був дитиною.