Саме фразою з заголовка, за словами Володимира Шахріна, обмежуються його знання української мови. Декілька тисяч глядачів, що прийшли у столичний Палац Спорту 8 грудня, щиро вітали оплесками майже правильно сказане українське речення.

Концерт був присвячений 15-й річниці виходу альбому «Реальный мир». Тому й розпочали уральські рок-ветерани з «Не со мной» – першої і, мабуть, головної пісні цього альбому. Він, до речі, був записаний у закритому місті Новоуральську і став дебютною роботою Вячеслава Двініна у «Чайфі».

Я очікував, що на цьому концерті глядачі почують якщо не всі, то більшість пісень з «Реального мира», але цього не сталося. Окрім вищеназваної «Не со мной», з альбому-ювіляра були зіграні лише «Скажи только слово», «Всё хорошо» і «Кто-то хитрый». Не думаю, що хтось жалкував з цього приводу, адже кожна пісня «Чайфу» – це еталон простоти і душевності, які дуже міцно дружать з геніальністю.

Чудовою фізичною формою приємно здивував Шахрін. Він був дуже активним впродовж концерту, показував як треба танцювати під «Матаню» (дуже схоже на гопак), встигав поспівати у всі мікрофони на авансцені, стрибав з гітарою у стилі Ангуса Янга. Також, Володимир Володимирович розповідав багато цікавого у перервах між піснями; тільки з цих розповідей можна було б написати окрему статтю. А от Бєгунов того вечора був наче сам не свій. Майже половину концерту глядачі могли бачити тільки його маківку, так зосереджено він грав на гітарі. Зі ступору соло-гітариста вивів лише світлорежисер, який не задовольнив своєю роботою музикантів. «Напхавши» вказівок бідному світловику Бєгунов ніби прокинувся і став кидати у зал жарти і репліки.

Більшість пісень співали усім залом. «Никто не услышит» прозвучала наче гімн, особливо виразно: «По телеку рядятся, как дальше жить – ДОСТАЛИ!» Та і взагалі, соціально-протестні пісні на фоні подій в країні звучали якось особливо актуально. Дуже зачепила «Псы с городских окраин» – мабуть, найсильніша річ з цього ряду. У програмі були пісні з усього творчого шляху гурту – від початку до нового, ще не виданого альбому: «Белая ворона», «Шаляй-Валяй», «В её глазах», «Аргентина-Ямайка – 5:0», «Время не ждет», «Рок-н-ролл этой ночи», «Оранжевое настроение», «Завяжи мне глаза», «Мой выбор», «Кончается век», «Как тебя зовут», «Молодая шпана» та ін.

[nggallery id=45]

Наприкінці концерту пройшов традиційний обряд «опопоплювання», коли всі, хто вперше прийшов на концерт «чайфів», долучаються до багатомільйонної сім’ї. Спостерігати за цим ритуалом, а тим більше брати в ньому участь, дуже приємно. Тому якщо ви ще жодного разу не були на концерті уральських чарівників – мерщій стежити за афішами і купувати квитки!

Відігравши близько 2-х годин, музиканти покинули сцену. Далі почалося неймовірне – такого виклику «на біс» я ще ніколи не чув, здавалося Палац Спорту зараз лусне від крику, свисту, оплесків і тупотіння. Зрозуміло, що не почути такий прояв глядацької любові гості не могли. Окрім очікуваних у понаднормовому блоці «С войны», «17 лет» і «Поплачь о нём», Чайф здивував новою піснею «Секрет», якою привітав усіх присутніх з наступаючим Новим Роком. Дякуємо!

По матеріалам: ROCK-UA