2011 року я стала першокурсницею одного з університетів міста Києва. Чому саме Університету «Україна»?.. У даному тексті я, нині студентка-магістрантка кафедри журналістики,  спробую об’єктивно визначити переваги навчання в цьому ВНЗ, а також окреслити проблеми, які ще має вирішити цей університет, щоб стати насправді європейським ВНЗ.

Перше, що мене приємно вразило, це дуже широкий спектр спеціальностей. Сім великих, різнонаправлених інститутів (філології та масових комунікацій, інженерно-технологічний, комп’ютерних технологій, економіки і менеджменту, права та суспільних відносин, біомедтехнологій, соціальної роботи) із потужною освітньо-технічною базою зібрані під одним дахом. Приємне та зручне розташування: зелена зона, чисте повітря, кампусна система та доступне середовище для людей з особливими освітніми потребами.

Якщо велика держава під назвою Україна станом на сьогодні лише починає свій шлях до європейських цінностей, то Університет «Україна» з дня свого заснування у 1998 році обрав європейський вектор якості освіти й упевнено крокує обраним шляхом. Індивідуальний підхід до потреб кожного студента, високо-організованний навчальний процес за рахунок  відкритої комунікації з викладачем, де студент має змогу стати активним учасником розвитку обраної галузі. Максимальна наочність, співпраця, всебічне обговорення вигідно виділяють Університет «Україна» з-поміж решти вузів.

Але основною чеснотою своєї alma-mater я вважаю соціальну місію університету.

Як людина з особливими освітніми потребами, я маю, відповідно, й особливі вимоги до свого навчального закладу. Університет «Україна» виявився єдиним вищим навчальним закладом у державі, що відповідає необхідним умовам фізичної доступності. Це означає, що я можу абсолютно автономно пересуватися територією вишу, не залежачи від сторонньої допомоги. Пандуси, аудиторії, ліфти й коридори адаптовані для людей з інвалідністю. Не може не радувати й те, що університет сповідує принципи рівноправності, релігійної та національної терпимості, толерантності та всебічної взаємоповаги, оскільки в університеті навчаються як люди з інвалідністю, так і студенти без певних порушень здоров’я. Таким чином, в Університеті «Україна» розривають «порочне коло» ізоляції людей одне від одного, наближаючи країну до світових стандартів ? основних засад гуманізму.

Але це ще далеко не повний список на користь Університету «Україна»!

«Вишенькою» на торті, без якої неможливо уявити мій любий університет, є студентське життя, широкий вибір гуртків, студій, наукових спільнот, що варте окремих публікацій. Не уявляєш свого життя без гір та походів? Тоді скаутський рух для тебе! До твоїх послуг вокальна, театральна, хореографічна та теле- і радіо студії. В університеті діє студентський Медіа-центр. У тому, що кожен знайде собі заняття до душі, сумніватися не доводиться ? це гордість і окраса закладу. Робота студентського самоврядування була неодноразово високо оцінена на конкурсах і виставках різного рівня.

Скажу чесно, за темпераментом я не відношу себе до активістів, моя душа завжди тяжіла до рим і поетичної меланхолії. Саме тому ідеальною віддушиною і джерелом натхнення для мене стала літературна студія «Горлиця», що збирає талановиту молодь, котра прагне розвиватися у літературній сфері, у віршах та прозі. Вас не просто навчають письменицької майстерності ремесла, а й надають простір для публікацій!

Але не все так райдужно у цьому «королівстві»… Із неприкритою гіркотою вимушена констатувати, що частенько у високі поривання мого університету втручається «український фактор». За планом розбудови університету (із його макетом можна ознайомитися у холі 1-го поверху 3-го корпусу), величезна територія університету, за зразком провідних європейських вишів, повинна була мати вигляд справжнього студентського містечка й вміщувати безпосередньо на своїй території гуртожиток, басейн, залу урочистостей і реабілітаційний центр для студентів і працівників університету. Але не так сталося, як гадалося. Через низку причин, зокрема через недофінансування та відверті махінації Київської міської держадміністрації, співзасновника цього ВНЗ, потенціал університету зазнав вагомих змін, й усю внутрішню інфраструктуру довелося втиснути у три навчальні корпуси й тимчасово переоблаштувати приміщення, що не були призначені для тих чи інших цілей. Через це виникає не лише певний дисонанс, але й цілком конкретні фізичні незручності для студентів і працівників університету. Розберемося покроково:

Їдальня

Звісно, вона у нашому закладі є! Улюблене місце для спілкування і чаювання, де перечікують «вікна» між парами та збираються на перервах. Але, як завжди, є одне маленьке АЛЕ. Їдальня знаходиться у цокольному приміщенні, куди можна потрапити лише, скориставшись сходами. Зрозуміло, на перший погляд нічого сенсаційного. Та Університет «Україна» усіма зусиллями й пориваннями пропагує безбар’єрність! А ось досить очевидна перешкода для людини з порушеннями опорно-рухового апарату. Звісно, голодною не ходжу, адже є кавові та снек-автомати, зрештою, можна з дому принести й перехопити. Але, таким чином постраждала моя свобода, моє право на безбар’єрність, на студенські посиденьки та, най його! навіть, на плітки! Чому так відбулося? Насамперед, через брак землі, інвеститій, як наслідок ? не належно обладнане приміщення. Таким чином, своїй «самотній» каві я завдячую «українському фактору»…

Реабілітаційний центр

І реабілітаційний центр у вас є? Вау!

Так, цілком згодна, він заслуговує на подив. У нашому університеті є масажно-терапевтичний кабінет та професійні фахівці, інші діагностичні та лікувальні процедури, що подбають про твої кісточки та м’язи. Але потрапити туди можна, здогадайтеся самі, …як? Це таке саме цокольне приміщення, лише іншого корпусу й знову сходи-сходи…

Хоча, для тих, хто послуговується коляскою, є спеціальний ліфт. А от у моєму випадку – я використовую милиці ? подібне примішення просто втрачає свою доцільність…

Зала урочистостей

Як вже було зазначено, однією з візитівок Університету «Україна» є наукові, культурні заходи, фестивалі. Для них, відповідно, необхідно мати вдоволь місця. Для подібних цілей використовують великі лекційні аудиторії, але вони все одно не зрівняються за розмірами та зручністю із концертною залою й не здатні вмістити відповідну кількість студентів, викладачів і гостей заходу, вже не кажучи, про акустику й вентиляцію…

Басейн

У сприйнятті пересічного українського студента, здавалося б, речі цілком не пов’язані, а от європейський чи то американський студент міг би неабияк здивуватися тому, що на території студмістечка немає басейну, спортивного майданчика та спортивної зали. Тим більше, що за архітектурним планом ці речі цілком передбачені. Адже заняття в тренажерному залі чи плавання в басейні сприяють всебічній фізичній активності, а для багатьох людей з порушеннями опорно-рухового апарату це є не розкошами, а нагальною потребою, як частина оздоровчого процесу. І більшість студентів вимушені додатково витрачати час та кошти, щоб підтримувати належну фізичну форму.

Rest room. Санітарна зона або WC

(Обходила цю тему, як тільки могла, ну, не заведено у нашому суспільстві порушувати подібні «незручні» теми. Тому назву її якось поетично…)

Загалом, для нашої країни характерна взірцево-показова некомпетентність у цьому питанні. І справа навіть не в антисанітарії. Здавалося б, діло не хитре, та, порівнюючи з культурою французів і німців, та вже й наших найближчих сусідів поляків, наша країна ще лишила по собі «совкове» відлуння і лишилася далеко позаду навіть у такому тривіальному питанні. «Чаші Генуя» ? такі унітази, характерні для більшості громадських приміщень нашої країни, є звичайним типовим явищем. Воно й здавалося б, ну, що тут такого? Але людям, що мають низку фізичних вад та порушень, а також літнім людям чи діткам за таких умов просто неможливо задовольнити базову людську потребу!

На відміну від України великої, на теренах «України» малої панує доступність санітарної зони чи, якщо хочете, «безвіз». Але є, одне маленьке АЛЕ, чи точніше, одна кабіна: на кожному поверсі університету є по декілька санітарних зон для чоловіків і для жінок відповідно. І в них, відповідно, є одна розумно пристосована туалетна кімната. Але, поряд із облаштованими рест румами, уживаються такі ж самі совкові чаші…

Тобто, зовсім не кожен WC в університеті доступно облаштований, але він є! І це неабиякий здобуток, який для мене значить не менше, ніж усе вище перераховане.

Підсумовуючи всі аргументи «за» і «проти»

Порівняно з іншими ВНЗ міста Києва, Університет «Україна» ? унікальне культурно-освітнє явище, його значущість ще належить оцінити. Це університет, що плекає під своїм крилом інтелектуальну, творчу та креативну молодь, котра, попри усі перепони, має змогу належним чином розкрити свій науковий та особистісний потенціал. Університет «Україна» служить наочним прикладом того, що не існує ніяких перепон окрім тих, у які ти сам повірив.

Я не тільки не шкодую, а я пишаюся тим, що маю змогу доносити справжні європейські цінності до українського суспільства, і моїм інструментом для цього став Університет «Україна».

Україна ? це Європа. Університет «Україна» ? твій європейський вибір!

Сучасна освіта, сучасний університет, сучасний ти!

Вікторія Клюшина, студентка Університету «Україна»